Портфоліо вчителя

Досвід роботи Фатун Ганни Миколаївни вчителя української мови та літератури, спеціаліста І категорії,

КЗ «Веселівська  ЗОШ І –ІІІ ступенів» з проблеми: 

“Формування  
інформаційної компетенції школярів засобами сучасних технологій навчання”

Скільки мов ти знаєш,

стільки ж разів ти людина.

                                                                                            М.Горький 

Вступ

Ще з дитинства мріяла стати вчителем. Мені подобалось передавати свої  дитячі знання своїм друзям, відчувала, що вони мене розуміють. Мріяла стати саме вчителем української мови. Не обійшлося тут, звичайно, і без любові до гуманітарних наук.  Йшли роки...

Маленька дівчинка виросла, і дитяча мрія перетворилася на реальність. Нарешті закінчила інститут... Не могла дочекатися, коли переступлю поріг класу, і уявлені мною колись учні, яких замінювала іграшками, будуть справжніми. Ніколи не могла себе уявити лікарем, продавцем, перукарем - тільки вчителем!

Я люблю дітей, особливо розумних, радію їх успіхам, результатам. Іншого життя та іншої роботи для себе навіть не уявляю.

З кожним днем отримувала задоволення, навчаючи дітей, але хотілося здобувати все нові і нові знання. Професія вчителя потребує сильних особистостей, які прагнуть досконалості у своїй справі, перебувають у постійному творчому пошуку.

Є різні трактування творчості. Для мене творчість, насамперед, пов'язана зі словами «активність», «діяльність»», «процес», «пізнання» й обов'язково стоїть поряд з учнями. Упевнена, що професійна творча майстерність учителя полягає в надприродних можливостях. І, на мою думку, учитель повинен пройти певні етапи професійного розвитку, щоб із гордістю сказати: «Я - професіонал своєї справи».

Тернистий шлях удосконалення... Що це? Злети та падіння, чорне та біле, сум і радість. Хто це не проходив? Але, долаючи певні труднощі, людина розвивається.

  Переді мною відкривається до цього часу незнаний світ... Передові технології, інноваційні методи... Про все це ми можемо не тільки прочитати, але й відчути їх перевагу в освітянській галузі.

Стає майстром педагогічної праці

найшвидше той,  хто відчуває в собі дослідника

В. Сухомлинський

Впровадження досвіду

Використання комп’ютера та Інтернету, уміння знаходити потрібну інформацію, застосовувати її – це потреба часу, нашого суспільства, в якому ми живемо.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти інформаційно-комунікаційну компетентність визначено як одну із провідних, формування якої дозволяє учневі використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань. Але досі точаться суперечності щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій, вибору між підручником та комп’ютером. Національна система освіти здійснює покрокові впливи на особистість у ході її життєвого розвитку. Досвід показує, що рівень філологічної компетентності, набутий, протягом навчання у школі, не завжди застосовується на практиці, іноді взагалі буває відірваними від життєвих процесів. Варто пам’ятати, що Державний стандарт і Концепції мовної та літературної освіти орієнтують учнів на розвиток кожної особистості, формування в них мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Незважаючи на різні шляхи отримання інформації, переважна більшість випускників шкіл, училищ, університетів після декількох років зайнятості професійною діяльністю швидко повертаються до стану неграмотності, перестають цікавитись будь чим за межами спеціальності та побуту. Усе це зумовлює пошук альтернативних засобів навчання.

Протиріччя між швидким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і необхідністю ознайомлення з ними вчителів літератури та їхніх учнів у процесі навчання, з одного боку, і недостатньою розробленістю методики, яка забезпечувала б формування вмінь самостійного засвоєння літературної та мовної інформації, з іншого, вимагають їхнього розв’язання.

Актуальність проблеми

На актуальність проблеми вказує і той факт, що нині повноцінне спілкування з художнім твором, практичне використання лінгвістичної теорії передбачає, крім знань і вмінь, творчий підхід, самостійність у здобутті інформації, образне бачення світу, духовні й моральні надбання. Симбіоз мови, літератури, мистецтва, інформаційних технологій здатний впливати на думки та почуття молоді. Читацький досвід, мовленнєва компетентність і розвинена емоційна сфера молоді потребують свого використання. Усе це і зумовило вибір теми дослідження «Стратегії формування інформаційної компетентності школярів у системі філологічної освіти».

Основна ідея досвіду

Основна ідея досвіду - домогтися продуктивної діяльності, підвищення рівня читацької діяльності, мовленнєвої компетентності та орфографічної пильності, використовуючи стратегії формування інформаційної компетентності на уроках української мови та літератури, впливаючи на розвиток творчих здібностей учнів старшого шкільного віку засобами ІКТ.

Гіпотеза дослідження – формування інформаційної компетентності засобами ІКТ можливе, якщо створити відповідне навчальне середовище, впливати на мотиваційну сферу, підвищити зацікавленість до предмета.

За основу методики використання ІКТ і технологічно-понятійного апарату до свого дослідження беремо положення і наукову лексику, розроблені в методичних працях щодо використання технічних засобів навчання на уроках літератури, українських учених Н. Волошиної,
О. Ісаєвої, В. Коханової, А. Уліщенка. У галузі застосування понять і термінів ми спираємося на здобутки вітчизняних учених 
Ю. Дорошенка, Л. Даниленко, Л. Калініної, П. Лавриньова, 
В. Мадзігона, О. Овчарук, В. Химинця, В. Шуляра.

Теоретичну основа досвіду

Теоретичну опору в дослідженні компетентнісного підходу в навчанні складають дослідження О. Дахина, В. Загвоздкіна,
О. Ісаєвої, В. Пелагейченка, А. Хуторського. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти розглядали зарубіжні вчені – М. Абдуразаков, Н. Апатова, Г. Гаджиєв, К. Колін, Г. Корнетов, Н. Нестерова, С. Смирнов, О. Шликова. Теоретико-методологічні засади використання ІКТ у системі літературної освіти обґрунтовано в працях О. Бігич, М. Бухаркіної, Р. Гуревича, М. Кадемії, І. Захарової, О. Осипової, Є. Полата, І. Рожнятовської, А. Уліщенка. Практичне використання ІКТ на уроках мови розглядали З.Гуцул,  Н. Подранецька, К. Приходченко, О. Семеног, Є. П. Чоповдя.

Головною метою педагогічної діяльності, а отже і досвіду, вважаємо - забезпечення формування читацької, мовленнєвої компетентностей новими засобами навчання в поєднанні з традиційними формами й методами. Одним із таких допускаємо навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Школярам необхідно надати можливість вивчати світ не лише за допомогою підручників, а й за допомогою використання ІКТ, адже діти звикли сприймати оточуюче середовище легко, безпосередньо. Вплив на зорові та слухові аналізатори сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу. Інформація фіксується сама по собі без спеціального заучування, у ході виконання діяльності й роботи над нею. При сенсорному типі пам’яті інформація сприймається досить точно й повно органами чуттів на рівні рецепторів.

Таким чином, метою впровадження ІКТ є підготовка школярів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, передачі знань молоді, засобом здійснення якої є комп’ютерна техніка і програмові продукти, формування інформаційної компетентності старшокласників. Окрім того, рівноцінний доступ до знань забезпечує можливість підвищувати рівень читацької діяльності, використовувати творчий потенціал, набувати якісний рівень мовної та літературної освіти, стати кожному старшокласнику активним учасником навчального процесу. Самоцінність знань змінюється, тому їх отримання для людини стає обов’язковою умовою впродовж життя. Незважаючи на те, що інформація стає більш доступнішою, необхідно формувати  вміння в юнаків і дівчат самостійно оволодівати знаннями, критично сприймати отримані відомості та використовувати їх. ІКТ не тільки не відволікають увагу від вивчення літератури та мови, а й сприяють поданню інформації більш доступно, індивідуально спрямовано.

Методами роботи з інформацією є: збір, організація, збереження, опрацювання, подання. Методи, які застосовуємо під час використання ІКТ, такі: пошукові (навчально-дослідницька діяльність); творчі (інформаційні проекти, ігри); проблемно-розвивальні; програмового навчання; інтерактивні; практичні (тренінги, проекти); наочні (фото, відео, мультимедіа, гіпермедіа). Основні стратегії формування інформаційної компетентності на уроках мови і літератури вбачаємо в прогнозуванні, поглибленні, збагаченні та проблематизації, адже, пройшовши всі рівні: відтворення (тексту/теорії), практичне використання теоретичних відомостей за зразком (колективно і самостійно), текстотворення, старшокласники досягають гарантованого позитивного результату.

Прикладом реалізації стратегії формування інформаційної компетентності на уроках мови є використання методу проектів. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, - яку вони здійснюють упродовж певного часу. Так, під час вивчення в 10 класі теми «Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Правопис прислівників» доречно запропонувати домашнє завдання старшокласникам, під час виконання якого учні II рівня створюють рухливі таблиці з теми «Прислівник», використовуючи образне мислення; школярі III рівня розміщують свої міні-твори з використанням прислівників на слайдах, використовуючи програму PowerPoint; учні IV рівня – поетичні твори з використанням прислівників. Такі завдання сприяють розвитку в учнів навичок мислення високого рівня: уміння аналізувати, протиставляти, розподіляти за категоріями, компонувати, конструювати, порівнювати, класифікувати, встановлювати порядок, відтворювати ідею, передбачати результат, робити висновки.

У ході спостереження за навчальною діяльністю учнів дев’ятих класів було виявлено, що труднощі становлять такі теми, як «Складнопідрядні речення, їх різновиди», «Безсполучникове складне речення. Розділові знаки між простими реченнями у БСР». У такому випадку вчителю необхідно створювати ситуації успіху, в яких підлітки переборюють страх помилятися та з радістю беруть участь у обговоренні проблемних ситуацій, виконанні практичних вправ, творчих завдань. Цьому сприяє групова робота, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку з метою розв’язання проблеми. Вдалим прикладом є розробка проекту, посібника із зазначених тем, яка передбачає варіативність аналітико-синтетичної роботи. Школярі на слайдах створюють опорні схеми до навчальної теми, розташовують таблиці, добирають завдання, приклади. У текстовому редакторі MS Word можна виконувати синтаксичний розбір речень, роботу з деформованим текстом, вправи на переміщення слів, редагування синтаксичних конструкцій, за допомогою стрілочок поєднувати теоретичні відомості і приклади.

Прикладом реалізації стратегії формування інформаційної компетентності на уроках літератури є не лише вивчення життєвого і творчого шляху письменника, інтерпретація художніх творів за допомогою інформаційних засобів, а й залучення учнів-читачів до організованого й цілеспрямованого позакласного читання.

Уважаємо, що починати доречно з перспективної рефлексії. З’ясування кола улюблених письменників, їхніх творів, героїв, що подобаються учням дозволяє обрати ті твори, які будуть цікаві школярам. Від прогнозування рухаємось до поглиблення відомостей про митців, до збагачення знаннями про спектр їхніх уподобань і написані ними творів. Добір учителем високохудожніх творів, методів, форм і засобів їх опрацювання дозволяє визначити коло проблем, які варто розв’язати, на уроці літератури й у позакласний час, з’ясувати мету діяльності. Учні, у свою чергу, можуть запропонувати ідеї дослідницької діяльності. Маючи інформаційний банк, знання, володіючи системним аналізом твору, використовуючи вміння самостійно конструювати власну майбутню діяльність, призводить до виникнення гіпотез щодо пояснення літературних явищ. Дозвіл на власну думку спричинить розвиток мовленнєвих навичок, креативності, сприятиме бажанню оволодіти читанням як мистецтвом слова.

У 10 класі прикладом проектної діяльності з позакласного читання може стати вивчення твору Ю. Мушкетика «Яса». Ключовим запитанням буде: з’ясувати сторінки історії в романі, тематичними запитаннями стануть: правдивість і вимисел у зображенні образу І. Сірка, проблема відданості та зради в романі, роман «Яса» як енциклопедія українознавства. Використовуючи знання з теорії літератури, уміння нестандартно мислити, сприятимуть текстотворенню.

На нашу думку, створення нового продукту – прояв нестандартності, який майже не знаходить місця в навчальному процесі, а також є способом підвищення інтересу до навчання.   Усвідомлення учнями мети, розробка плану дій, робота за планом, оформлення задуму, представлення результату призводить до здобуття навичок у конкретній сфері людської діяльності. Уважаємо, робота «від щирого серця» завжди приносить естетичну насолоду, збуджує інтерес і для школяра є суб’єктивно значимою.

Однією з обов’язкових ознак компетентної особистості є творчий підхід у використанні знань, тому вчителеві необхідно добирати такі завдання з мови та літератури, які б формували творчу особистість на основі інформаційної компетентності, яку школяр набуває в урочний і позаурочний час, що стане в нагоді протягом усього життя. Ці завдання мають носити системний характер, ґрунтуватися на науковій основі.  Виходячи з вищезазначеного, сформулюємо цілі, яких повинен поступово досягати словесник:

1) дидактичні (формування інформаційної компетентності; розвиток інтелектуального читача, ураховуючи його креативні можливості, здатність опрацьовувати здобуту інформацію);

2) соціальні (створення оптимальних умов для досягнення учнем свого акме-розвитку);

3) організаційні (організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій).

Процес учіння, осмислення літературних творів, їх інтерпретація відбувається через складну систему накопичення інформації завдяки взаємодії із зовнішнім світом засобами ІКТ, а також співпраці школярів і вчителів літератури. ІКТ самі по собі не навчать дітей новому мисленню, за умови, якщо не будуть уведені в загальний контекст навчання, ці технології можуть виступати лише каталізатором, який буде сприяти змінам в освітній ланці.

Технологія реалізації провідних ідей досвіду

Засобом розвитку здібностей учнів є активна творча діяльність. Для цього залучаю вихованців до участі в дослідницьких, творчих інформаційних проектах .

Для підготовки до уроків української літератури та мови учні мають змогу працювати не тільки з підручниками, додатковою літературою, а й з дидактичними мультимедійними матеріалами до підручника «Українська література» для 7 класу, програмно-методичного комплексу навчального призначення «Українська література. 11 клас», педагогічний програмний засіб «Українська мова. 5 (6) клас».

Результатом реалізації стратегії формування інформаційної компетентності з літератури є створення учнями-читачами таблиць, мікрофільмів, рекламних роликів, мультфільмів до художніх творів, а також нами розроблено конспекти уроків з української мови та української літератури з використанням ІКТ за новою програмою профільне навчання (академічний рівень.   

Критеріями результативності можна вважати підвищення інтересу учнів-читачів до предмета; поліпшення якості знань школярів; збільшення кількості учнів – учасників конкурсів, поява бажання виконувати творчі завдання, ініціативність, упевненість, уміння висловлювати та відстоювати свої думки, виступати перед аудиторією, прояв акторських здібностей.   

Використання системи дослідницьких методів та прийомів дало можливість розвивати в дітей сприйняття явищ, предметів, подій з різних точок зору, дозволило успішно керувати навчальною діяльністю учнів, ураховуючи різнорівневі можливості школярів, формувати риси творчої особистості, забезпечувати ґрунтовні знання з предмета та стійкий інтерес до процесу вивчення української літератури.

Разом з тим означимо проблеми та ризики впровадження ІКТ у системі літературної освіти:

·        дотримання дозованого використання інформаційних засобів для дітей різних вікових категорій;

·        ІКТ не має тяжіти над книгою взагалі та художнім твором зокрема;

·        убезпечення учнів-читачів від сайті й інтернетних засобів, що не відповідають етико-естетичним вимогам;

·        дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час навчально-виховного процесу;

·        кількість комп’ютерів має відповідати кількості учнів у класі;

·        психологічна неготовність деяких словесників використовувати ІКТ.

Отже, передбачення стратегій формування інформаційної компетентності старшокласників позначилось на інтелектуальній культурі, застосуванні ІКТ з метою використання інтеграційних зв’язків, розвиткові креативних здібностей учнів; дало можливість формувати у школярів інформаційну, читацьку, мовленнєву компетентність; стало важливим засобом впливу на існування особистості та її взаємодії, комунікації з іншими суб’єктами навчальної діяльності; сприяло розвиткові пізнання та творчості.

Замість висновків

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”.  Це є істина.

Використана  література

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник МОН України. — 2002. — №2.

Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл // Освіта України. — 2001. —№44(272).

Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчанн: Наук.-метод. посібн. К: Видавництво А.С.К., 2004.

Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: ВГ «Основа», 2003.